Конкурс "Учитель року - 2015"



Відділ освіти Костопільської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Берестовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

.



Матеріали учасника
І (районного) туру Всеукраїнського конкурсу „Учитель року – 2015”
Мосійчук Тетяни Петрівни,
вчителя української мови та літератури
Берестовецької загальноосвітньої школи
 І-ІІІ ступенів Костопільської районної ради Рівненської області





                                                                 Адреса
                                                                                      вул.Сидорова, 5
                                                                                      с.Берестовець
                                                                                      Костопільського району
                                                                                      Рівненської області
                                                                                      35043



Перелік матеріалів
учасника І (районного) туру Всеукраїнського конкурсу
„Учитель року – 2015”


1.    Заява вчителя про участь у конкурсі.
2.    Висновок шкільного методичного об’єднання про педагогічну та методичну діяльність конкурсанта.
3.    Анкета.
4.    Узагальнення досвіду роботи з відповідної теми.
5.    Матеріали з досвіду роботи учасника.















Анкета
учасника І (районного) туру
 Всеукраїнського конкурсу „Учитель року – 2015 ”

1.     Прізвище, ім’я та по батькові    Мосійчук Тетяна Петрівна
2.     Дата і місце народження  08 червня 1977 року, с.Берестовець
3.     Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефоном, e-mail   
Вул.Кузнецова, 3, с.Берестовець, Костопільський район, Рівненська область, 35043, тел. 6-66-18, моб. 0677453672, e-mail taniamos77@gmail.com
4.     Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса реєстрації)
СР 716316, Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, 22 березня 2000 року, село Берестовець,вул.Кузнецова, 3
5.     Ідентифікаційний код  2828310747
6.     Які навчальні заклади закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом
Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2000 рік, філолог, викладач української мови і літератури
7. Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу)      
Берестовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Костопільської районної ради Рівненської області , 35043, вул.Сидорова, 5, с.Берестовець, Костопільський район, Рівненська область, тел. 6-66-28, e-mail berestovetszosh@ukr.net
8. Загальний стаж роботи  20 років
9. Педагогічний стаж  20 років
10. Кваліфікаційна категорія  вища кваліфікаційна категорія
11. Звання   старший учитель
12. Державні нагороди, відзнаки  немає
13. Класи, в яких викладаєте 6, 9 класи – українська мова та література
14. Педагогічне кредо
              Будь терплячий, чекаючи на диво, й будь готовий до зустрічі з ним в
      дитині (Ш.Амонашвілі).
     15.  Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте
         Технологія особистісно орієнтованого навчання, яка базується на діяльнісній  
      основі навчання і застосуванні активних та інтерактивних методів і
      прийомів: обмін побажаннями, кольоровий (словесний) настрій, асоціювання,
     передбачення, незакінчене речення, мікрофон, мозковий штурм, ПРЕС, 
     триступеневе інтерв’ю, рольову гру, піймай помилку, навчаючи – учусь, два –
     чотири – усі разом, сенкан, лист до письменника, займи позицію; графічні
     організатори: таблицю ЗХВ,  діаграму Вена, Т-схему, гранування;
     здоров’язберігаючі технології
    16. Власний особистісний і педагогічний портрет ( у формі короткої замітки
   обсягом до однієї сторінки)
Тонка натура і лірична,
 Енергією учнів заряджа.
             Така звичайна і така незвична,
         Як проліска весняного краса.
      Навчає, розвиває, спонукає,
             А ще у кожного з нас віру має.
У Берестовецькій школі цей педагог працює дев’ять років, щоденно будує місточки від серця до серця, тому її поважають вихованці і прагнуть наслідувати.
Тетяна Петрівна по-справжньому любить, знає і вміє. Любить – життя, дітей і школу, знає – методи, підходи, технології навчання, вміє – розрадити, пояснити, запалити бажання невпинно крокувати до нових знань.
    Кожен урок цього вчителя по-своєму неповторний, але обов’язково тут панує атмосфера творчої співпраці, невимушеності. Школярі знають: помилитися біля дошки зовсім нестрашно. Тетяна Петрівна поправить, навчить думати, вона уміє користуватися «секретами» педагогіки та психології, а ще вірить у кожного учня і прагне, щоб  кожен повірив у себе.
Власним прикладом педагог навчає дітей, що негаразди даються як випробування. Хто мужньо і гідно долає перешкоди, той виходить на побачення з новими радощами, проривається крізь туман і хмари до сонця. Тому її вихованці з радістю беруть участь у різноманітних мовно-літературних конкурсах.
Серед учнів Тетяни Петрівни – переможець І етапу та учасник ІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, переможці ІІ та ІІІ етапів мовно-літературного конкурсу учнівської творчості імені Тараса Шевченка, ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови.
Цей учитель – мрійник та оптиміст, сильна волею, наполеглива працею
    людина, яка закохана в прекрасне: поезію, мистецтво, квіти...
    17. Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів в
    періодичних та інших освітянських виданнях з можливим редагуванням
    18. Підпис учасника                                                                Дата   28.11.2014

                                    























             
       
      
      Висновок  шкільного методичного об’єднання  вчителів гуманітарних
         дисциплін про педагогічну та методичну діяльність
       Мосійчук Тетяни Петрівни,
     вчителя Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
   Костопільської районної ради Рівненської області

Учитель української мови та літератури Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Мосійчук Тетяна Петрівна – творча особистість із самобутнім педагогічним стилем. У роботі виявляє високий рівень професіоналізму, креативності, постійно працює над втіленням у практику сучасних інноваційних педагогічних технологій. Упродовж 20 років її професійна скарбничка поповнювалася новими методами та прийомами навчання. Закохана в рідне слово, вона  любить незвичайні уроки, де відбувається не механічне вивчення матеріалу, а діє маленька творча лабораторія вчителя та учнів.
Виробився власний професійний почерк Тетяни Петрівни, основою якого є креативна діяльність на уроках української мови та літератури як важливий чинник здоров’язберігаючого навчання.
       Ідея досвіду – педагогіка співпраці та креативна діяльність на уроках української мови та літератури  сприяє розвитку і саморозвитку здорової особистості, формуванню ключових та предметних компетентностей.
     Новаційна значущість досвіду полягає в тому, що креативну діяльність педагог вважає важливим чинником здоров’язберігаючого навчання: дитина, яка навчається самостійно вирішувати поставлені завдання відповідно до її вікових особливостей, почувається щасливою, впевненою у своїх діях, а, отже, психічно здоровою.
    Основою педагогічного доробку Тетяни Петрівни є  особистісно зорієнтований урок, модифікацію якого запропонував А.Фасоля. Однак вчитель шукає нові ідеї, тому уводить у цю структуру елементи Дальтон-технології, інтегрованого навчання, моделюючі вправи.
    Це дозволяє значно підвищити грамотність учнів, дає можливість засвоювати матеріал з української мови чи літератури в атмосфері зацікавлення й доброзичливості, насичує уроки елементами новизни. Учитель творчо підходить до викладання предмета, велику увагу приділяє проведенню різних типів уроків у системі вивчення теми, практикує уроки з оригінальною організацією, з використанням комп’ютерних технологій.
     Учні Тетяни Петрівни вільно спілкуються, висловлюють  думки рідною мовою, уміють ставити логічні запитання. Ефективність використання нових педагогічних технологій залежить від умінь учителя. Мосійчук Тетяна Петрівна відбирає для уроку такі вправи, які дали б дітям «ключ» для засвоєння теми, на одному уроці використовує дві-три такі вправи, проводить швидке опитування, здійснює глибоке обговорення за підсумками вправи, зокрема акцентує увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному під час роботи.
      Оцінюючи діяльність школярів на уроці, педагог враховує ріст їхніх досягнень, порівнюючи з самим собою, а не з іншим учнем; залучає до самооцінювання,  взаємооцінювання.
     Реалізацію індивідуальної методичної проблемної теми Тетяна Петрівна продовжує під час предметних тижнів, плануючи з школярами заходи до Дня української писемності та мови, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських днів, проведення позашкільних заходів. До них залучає усіх без винятку дітей, бо для когось це єдиний шанс побувати на сцені.
     Велику увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми. Використовує індивідуальні завдання для кожного обдарованого школяра, спонукає дітей до створення літературних вікторин, кросвордів, укладання портфоліо.
     Тетяна Петрівна як творча особистість постійно працює над собою, шукає нові підходи, вдосконалює методи та прийоми навчання: вона активний учасник районного методичного об’єднання вчителів української мови (керівник Ковальчук Т.І.),  семінару-практикуму з української мови та літератури (керівник Вертелецька Л.В.).
      Матеріали з досвіду роботи педагог узагальнила у методичному посібнику „Креативна діяльність на уроках української мови та літератури як важливий чинник здоров’язберігаючого навчання” (2011 р.), опублікувала на веб-сайті форуму педагогічних ідей „Урок” (http://osvita.ua/publishing/urok) у вересні 2014 року, журналі „Відкритий урок” №10, 2014 та розміщує у власному блозі „Літературна вітальня”.
Тетяна Петрівна переконана: в бурхливому океані сучасного світу її вихованці вправно вестимуть життєвий корабель до омріяних берегів, залишатимуться толерантними, „бачитимуть зорі навіть у буденних калюжах”...
            Керівник методичного об’єднання вчителів
            гуманітарних дисциплін                                                                       Т.П.Мосійчук

Відділ освіти Костопільської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Берестовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів








КОНСПЕКТИ УРОКІВ
української літератури для 6 класу
з теми „Я і світ”
( за підручником Авраменка О.М.)




                                                                        Підготувала
                                                                                                Мосійчук Тетяна Петрівна
                        Вчитель української мови та
                                                                      літератури
                                                                                                 Спеціаліст вищої категорії






      Тема. Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. Образ
                   ліричної героїні в поезіях "Мрії", "Як дитиною бувало..."
       Мета: поглибити знання учнів про дитинство Лесі Українки, роль родини у  
                  формуванні її світогляду; ознайомити з поезіями "Мрії", "Як дитиною
                  бувало..."; розвивати вміння характеризувати образ ліричного героя,
                  виразно читати поезії, ставити запитання за змістом поезій; виховувати
                  почуття любові до батьків, родини, формувати стоїчні риси характеру:
                  мужність, цілеспрямованість, наполегливість.
Цілі уроку.
Учні  знатимуть:
·         коло проблем, які будуть розв’язуватися протягом вивчення теми;
·         основні відомості про Лесю Українку, зокрема її родину, дитинство;
·         зміст, тему, основну думку виучуваних поезій.
Учні  вмітимуть:
·         розповідати про дитинство Лесі Українки, роль батьків і родини у вихованні поетеси та її творчості;
·         характеризувати Лесю Українку як сильну духом людину;
·         виразно та вдумливо читати поезії;
·         характеризувати образ ліричної героїні;
·         висловлювати власні думки про неї.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі Українки, слайд-презентація "Родина Лесі Українки", книжкова виставка, записи музичних творів Бетховена.
Форми роботи: робота з асоціаціями, "Навчаючи – учусь", виразне читання поезій, "Мікрофон", діаграма Вена, обговорення в загальному колі, робота в групах.
Випереджувальне завдання (за власним бажанням):навчитися виразно читати поезії Лесі Українки "Мрії", "Як дитиною бувало...", підготувати повідомлення про батьків Лесі Українки.


Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Запезпечення емоційної готовності до уроку.
Доброго дня, друзі. Я щаслива бачити вас усміхненими, здоровими і, впевнена, готовими вивчати новий розділ української літератури "Я і світ". 15 уроків цього розділу допоможуть вам пізнати себе, в майбутньому – знайти місце в бурхливому океані світу. Що найбільше вас дивує у світі? ("Мікрофон").
Це свідчить, що ви допитливі. Такою ж у дитинстві була геніальна українська поетеса, ім’я якої ви дізнаєтеся з акровірша.
Любити світ мене навчила мати,
        Ет, жаль, що від недуг не вберегла...
                                               Своїм ім’ям країну величати
                                               Я з легкої руки її змогла...
2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
(Робота з асоціаціями: ключове словосполучення – "Леся Українка").
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, цілевизначення.
     1.Оголошення концепту теми.
     2.Самостійне визначення цілей уроку ( за опорними картками), озвучення їх за
       допомогою "Мікрофона-2".
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
     1."Навчаючи – учусь": знайомство з родиною Лесі Українки, її дитячими роками.
Перше, що ми бачимо в людині – це її зовнішність. Подивіться на світлини Лариси Петрівни Косач ( слайди 1-2), її портрет і за 1 хв запишіть якнайбільше прикметників, які характеризують поетесу.
"Аукціон". Право читати прикметники учні здобувають у результаті аукціону ( Я думаю, що ви дібрали не менше 4 прикметників. Хто більше?).
Світлини – це миттєвості, не завжди вони фіксують характерний звичайний вираз обличчя. Зовнішність може багато сказати нам про людину та, щоб краще пізнати її, необхідно зазирнути у внутрішній світ. Хто його творить? Хто поряд з дитиною від самого народження? ( Батьки).
Розповіді учнів від імені батьків Лесі Українки про їх роль у формуванні світогляду дочки.
Слайд 2. Я – Петро Косач, батько Лесі Українки. Дуже люблю всіх своїх дітей, а Лесю – особливо. Коли вона була немовлям, я взяв відпустку і піклувався про неї. Для своєї улюблениці побудував "білий домик", де Леся писала свої твори, першим читав їх. Забезпечив здобуття освіти Лесі, сприяв розвитку її обдарувань.
Слайд 3. Я – Олена Пчілка. Письменниця, етнограф, видавець, редактор, перекладач, мати Лариси Косач. З дитинства я прилучала Лесю до перекладацької праці (зокрема, творів Гоголя, навіть Гомера), заохочувала до вивчення фольклору, етнографії, підбирала домашніх вчителів, не віддала доньку до гімназії, бо це була казенна наука, всуціль зрусифікована. Я ж допомогла Лесі вибрати вельми красномовний псевдонім. Отже, я впливала на формування світогляду, на розвиток обдарувань та рівень освіченості доньки.
Слайд 4. Я – Михайло Драгоманов. Брат матері Лесі Українки і духовний батько Лариси Петрівни Косач. Я висилав Лесі книги, керував її читанням. Це зміцнило Лесину освіту і поширило світогляд.
Слайд 5. А це сестра батька – Олена Косач. Леся завдячувала їй вмінням плести вінки, гарно вишивати. Ця енергійна, завзята тьотя Оля викликала захоплення в Лесі, тому, коли її було звинувачено в замахові на одного високопосадового чиновника і заслано в Сибір, Леся Українка присвятила тітці перший вірш "Надія".
Завдання:
І група – заповнити схему " Формування світогляду Лесі Українки".
ІІ група – довести вплив родини на формування світогляду Лесі Українки (метод ПРЕС: Я думаю..... Тому що.... Наприклад..... Таким чином...)
Звіти груп.
Висновок: на формування світогляду, розвиток обдарувань та рівень освіченості Лариси Петрівни Косач великий вплив мала родина.
Найрідніші для вас люди – батьки – також щоденно піклуються про вас, мріють бачити справжніми людьми. А ви маєте свої мрії...
Релаксація ( під музику Бетховена): Давайте трошки відпочинемо. Поринемо у світ мрій. Заплющте очі та уявіть свою мрію. Вона здійсненна. Зовсім поруч. Залишилося докласти трохи зусиль і все збудеться. Не зупиняйтеся на півдорозі. Сміливо втілюйте всі свої задуми і ви будете щасливими.
Всі разом: Ми будемо щасливими!
Виразне читання поезії "Мрії".
Міні-інсценізація.
Леся: мені здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, якби натура не зіграла зі мною кепський жарт. ( Звучить "Місячна соната" Бетховена).
Моїми вчителями музики були тітка Олена, батькова сестра, потім дружина Лисенка, Ольга О’Коннор, яка мала бездоганний смак і була справжнім професіоналом.
Я так зраділа, коли батьки подарували мені фортепіано. Скільки насолоди дала мені музика. Я так любила твори Шопена, Бетховена, Шумана, Гріга.
Мене вражала Бетховенова "Місячна соната", В ній було стільки смутку, стільки пристрасті й болю, стільки глибоких незбагненних почуттів. (Кладе ноти, читає вірш).
Мій давній друже, мушу я з тобою
                                             Розстатися надовго... Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою.
                                            Вповідувать думки, веселі і сумні

          
Вчитель. Леся змушена була розлучитися з давнім другом – фортепіано через хворобу. Через туберкульоз кісток дівчині доводилося переживати сильний біль, іноді навіть плакати, але так, щоб ніхто не бачив.
Учениця читає напам’ять поезію " Як дитиною бувало..."
Обговорення в загальному колі.
1.     Що об’єднує ці два поетичні твори?
2.     Про що мріяла Леся "у дитячі любі роки"?
3.     Як ви розумієте слова: " Я була малою горда, - Щоб не плакать, я сміялась"?
4.     Які почуття й роздуми викликають у вас ці твори?
Робота в групах
І група – заповнити діаграму Вена
ІІ група – Охарактеризувати образ ліричної героїні поезій Лесі Українки
Звіти груп
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.     " Незакінчене речення": "Поезії Лесі Українки мені...." , "Сьогодні на уроці я дізнався, навчився...."
2.     Самооцінка, взаємооцінювання.
Домашнє завдання.
Обов’язкове: вивчити напам’ять вірш "Як дитиною бувало..."; схарактеризувати усно героїню однієї з прочитаних поезій (ІІІ рівень).
На вибір: написати творчу роботу про себе " Як дитиною бувало..." або "Мрії" (можна намалювати мрію).
















       Тема. Леся Українка. "Тиша морська". Образ ліричної героїні в поезії.
       Мета: продовжити знайомити учнів з поезіями Лесі Українки, а саме  «Тиша морська»; вчити розкривати ідейно-художній зміст твору; розвивати вміння виразно читати поезію, характеризувати образ ліричної героїні та висловлювати власні роздуми про неї; виховувати стоїчні риси характеру, любов до поетичного слова.
Цілі уроку.
Учні  знатимуть:
·         зміст, тему, основну думку  поезії „Тиша морська”;
·         стоїчні риси характеру.
Учні  вмітимуть:
·         виразно та вдумливо читати поезію „Тиша морська”;
·         висловлювати своє ставлення до провідних рис характеру поетеси: мужності, упевненості, цілеспрямованості, відчуття краси;
·         характеризувати образ ліричної героїні;
·         висловлювати власні думки про неї.
Тип уроку. Комбінований урок.
Обладнання: репродукції картин Айвазовського „Неаполітанська затока”, „Берег моря”, „Місячна ніч”, тлумачні словники, морські камінці.
Методи, прийоми, види, форми роботи роботи: „кольорова мрія”, рольова гра, незакінчене речення, бесіда, словникова робота, обговорення в загальному колі, літературна ігротека.

Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної й мотиваційної готовності до уроку. („Кольорова мрія”).
Учитель: Доброго дня, друзі. Усі ми родом з дитинства. Ви  ще знаходитеся в цьому чарівному світі. Ми ж, дорослі, живемо тільки спогадами про нього і мріємо хоч на кілька хвилин опинитися в тому золотому часі – часі без турбот, проблем та клопотів. Моя мрія сонячного кольору, а ваша?
 Можливо, ви намалювали свою мрію чи зобразили художніми засобами слова? Учні презентують роботи (малюнки розміщуємо на дошці).
2. Актуалізація опорних знань.
Диференційовані завдання: творча пара усно готує діалог про мрії ліричної героїні опрацьованих поезій Лесі Українки, решта учнів пишуть тести.
1. Леся Українка народилася
А) 25 лютого1970 року;     Б) 25 лютого1871 року ;    В)   1 березня 1871 року;
2. Мати Лесі Українки – відома письменниця:
А) Олена Пчілка ;           Б) Наталя Забіла ;          В) Ольга Кобилянська.
3. Батько за професією був:
А)   письменником ;   Б)  художником;        В) юристом.
4. У Лесі Українки сестер було:
А) три;        Б) чотири;            В) дві .
5. Перша поезія Лесі Українки мала назву :
А)  «Тиша морська» ;              Б). «Надія» ;      В) «Як дитиною,бувало…»
6. Перша поезія була присвячена :
А) мамі ;             Б) бабусі ;               В) тітці ;
7. Перший друкований вірш «Конвалія» вийшов, коли майбутній письменниці було:
А) 10 років;              Б) 13 років ;              В)  9 років.
8. Коли Лесі Українці було 19 років, вона написала для своєї молодшої сестри підручник:
А) «Стародавня історія східних народів» ;
Б) « Міфи та легенди рідного краю» ;
В) « Буквар української мови».
9.Скільки років було Лесі Українці, коли вона здійснила свою першу подорож до Одеси: ?
А) 20 ;         б) 17 ;             в) 16.
10.Героєм якої поезії  Лесі Українки є лицар:
А) «Тиша морська» ;    Б) «Мрії» ;   В) «Як дитиною,бувало…,».
11.Хто підібрав псевдонім «Леся Українка» майбутній поетесі?
А) мама ;        Б).  тато;         В) брат Михайло.
12. Під час якого свята Леся Українка простудилася , і це стало причиною її довготривалої хвороби:
А) Івана Купала;       Б) Різдва ;           В) Водохреща
Взаємоперевірка. Представлення діалогу творчою парою.
Конкурс на кращого читця поезії „Як дитиною бувало”. (За бажанням учні презентують творчу роботу про себе „Як дитиною бувало”.)
Вчитель: Лесі Українці за станом здоров’я часто доводилося бувати біля моря в Криму. Бачила вона його різним , але більше бурхливим, неспокійним . Таким , яким було і її життя. А так хотілося, щоб доля була спокійною, тихою.
Розгляньте репродукції картин Айвазовського. Художнику, щоб відтворити побачене, потрібні фарби, пензлі і полотно. А що допомагає поетові? (Художні деталі.)
Повідомлення теми уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1.     Самостійне визначення учнями цілей уроку.
2.     Узгодження плану роботи.
3.     Визначте цілі на урок  і сплануйте свою роботу („Незакінчене речення”: „Я планую...”).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Робота над поезією «Тиша морська».
Виразне читання поезії вчителем.
„Вільне письмо”: учні записують враження від твору, що їм вдалося побачити, де побувати. (Заслуховування робіт за бажанням учнів, подяка за творчу роботу, у разі потреби – скарбничка корисних порад).
2.     Бесіда з учнями.
   Чим захоплюється лірична героїня? (Просторами спокійного  моря.)
   До чого вабили простори спокійного моря?
(«У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти.»)
   Що ж символізує тихе море? (Тихе море є символом спокою і невгамовного серця героя.)
  Про що мріє лірична героїня?
(«Поплила б я на схід сонця,
Аж від сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду».)
-Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нага­дати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша:
(«Не страшні для мене вітри,
Ні підводнії каміння,
Я про них би не згадала
 В краю вічного проміння.»)
  Що ж символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)
3.     Фізкультхвилинка. ( У мене є морські камінці, які символізують приємні спогади про море).
Піднімайтесь всі швиденько,
Камінець беріть маленький.
Його в морі я знайшла
Й вам на радість принесла.
У долоні всі візьміть,
Обігрійте, розітріть.
Кажуть, зло він забере,
А удачу принесе.
( Діти встають і промовляють слова, виконуючи певні рухи).
4.     Характеристика ліричної героїні.
Діти, чи відчули ви, що від поезій Лесі Українки віє твердістю духу, вірою та оптимізмом, життєрадістю. Такі риси характеру називаються стоїчними.
5.     Словникова робота.
6.     Обговорення в загальному колі ліричної героїні поезії „Тиша морська”. ( Діти беруться за руки і почергово висловлюють свої думки про ліричну героїню. Вчитель: Ліричній героїні не страшні життєві труднощі, вона, незважаючи ні на що, готова з ними боротися.)
7.     Пропоную вам теж поборотися або краще позмагатися за звання найкращого знавця поезій дочки Прометея.
Літературна ігротека"
1.Римування
- Добери риму з поезій
сонце — віконце
хвилі — білі
перлиста — золотиста
каміння - проміння

2.Знайди за початком
1. Як би я тепер хотіла ...
У мале човенце сісти..
2.Не страшні для мене  ... вітри,
Ні підводнії каміння
3."Що, болить?" - мене питали...
Але я не признавалась
4.Я дивилась на малюнках...
Не на гордих переможців
3.Віднови рядок за приголосними
ТШМРСЬК ( Тиша морська)
КДТНБВЛ  (Як дитиною, бувало)
ЩБНПЛКТЬСМЛСЬ (Щоб не плакать, я сміялась)
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Бесіда.
- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
- Що вам вдалося, а що не дуже?
- Чи досягли ви поставлених цілей?
Оцінювання роботи учнів вчителем, нагородження грамотами „Найкращому декламатору”, „Найуважнішому читачеві”, „Найактивнішому доповідачу”.
V. Домашнє завдання.
Обов’язкове: виразно читати опрацьовану поезію, виписати у робочий зошит епітети з поезії „Тиша морська” ( завд.11, стор.55).
За бажанням: написати вірш, сенкан про улюблений куточок природи; підготувати повідомлення про солов’я.




























       Тема. Леся Українка. "Співець". Значення мистецтва в житті людини.
       Ім’я уроку. „ З Україною в серці”.
       Мета: допомогти усвідомити ідейно-художнє багатство поезії «Співець»;
розвивати навички виразного читання, аналізу віршів, висловлення власних думок і вражень від прочитаного; виховувати ціннісне ставлення до рідного краю.
Цілі уроку
Учні  знатимуть:
·         зміст, тему, основну думку  поезії „Співець”;
·         художню своєрідність твору.
Учні  вмітимуть:
·         виразно та вдумливо читати поезію „Співець”;
·         висловлювати розуміння значення мистецтва у житті людини;
·         порівнювати вплив різних видів мистецтва.
Тип уроку. Комбінований урок з елементами інтегрованого навчання.
Міжпредметні зв’язки: біологія, образотворче мистецтво, музика.
Здоров'язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку).
Обладнання: підручник, збірка творів, ілюстрації до них, портрет Лесі Українки, виставка ранньої творчості поетеси, мультимедійне обладнання.
Методи, прийоми, види, форми роботи: гра „Сонячна Батьківщина”, „мікрофон”, „мікрофон-2”, робота в групі, флешмоб.
Хід уроку
І.  Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Учитель: Доброго дня,  любі діти! Приємно вас бачити. Скажіть, будь ласка, якими ви хочете бути на цьому уроці? (Відповіді дітей). І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним! Наша сьогоднішня розмова буде про те, чого не можна купити за гроші ( варіанти дітей). (Рідний край).
1.     Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань. Представлення імені уроку. Гра „Сонячна Батьківщина”( на жовтих стікерах учні записують, що для них Батьківщина, прикріплюють на дошці).
2.     Діти зачитують складені вдома вірші, сенкани про улюблений куточок природи.
Вчитель. Сьогодні ми продовжуємо розмову про спpавжня дочку мужнього і сильного українського наpоду – Ларису Петрівну Косач. Поетеса не уявляла свого життя без рідної країни.
Повідомлення теми уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1.     Визначення учнями цілей уроку (самостійно за картками з цілями).
2.     Обговорення плану уроку. (Що б ви хотіли доповнити до плану уроку? Чи хотіли б змінити його?
План роботи
1.     Виразне читання поезії вчителем.
2.     Обговорення вражень від почутого.
3.     Повідомлення учня про солов’я.
4.     Розповідь вчителя біології „У світі цікавого”.
5.     Читання вірша мовчки та вголос учнями.
6.     Робота в групах. Дослідницько-пошукова діяльність.
7.     Перегляд відеокліпу групи ТІК „Люби Ти Україну”.
8.     Флешмоб „З Україною в серці”.
9.     Коментар домашнього завдання.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Виразне читання поезії вчителем або прослуховування в аудіозаписі.
2.     З’ясування вражень від твору (”мікрофон-2”: учень висловлює свої думки і запрошує поділитися враженнями когось із однокласників).
3.     Учитель пропонує учням переглянути ілюстрації солов’я та послухати повідомлення однокласника.
       
Учень. Кожен із нас навесні любить слухати найкращого соліста – соловейка. Ця пташка непримітна, але її спів зачаровує і пишну троянду, і духмяний бузок, і людське серце. Навіть зорі, здається, спускаються нижче до землі, щоб послухати прекрасний голос, подивуватися майстерності співця.
Соловей – рід птахів родини дроздових. Довжина тіла 14,4-20,5 см, маса 13,4-27 г. Оперення переважно бурих кольорів. Живе в чагарниках, заростях лісів, садів та парків. Живиться комахами. Гнізда мостить на землі під кущами. Перелітні птахи, зимують у тропіках Східної Африки. Самці чудово співають. Я чула спів тільки ввечері. А чи співають ці птахи вдень, не знаю.
Учитель біології. Насправді ж соловейко співає і вночі, і вдень, просто вдень ми не можемо почути його через шум та спів інших птахів. Оскільки соловей – це перелітний птах, тому він співає лише з квітня по червень, саме в той час, коли самиця насиджує яйця. Як ви зрозуміли, співають лише солов’ї-самці. У співі він виражає свої почуття до самки, оберігає її, коли вона сидить на гнізді. Співає соловейко лише до появи пташенят, а з часом припиняє, щоб не привертати увагу хижаків.
3.Читання вірша мовчки та вголос учнями.
4. Словникова робота. (Учитель пояснює значення незрозумілих слів).
Пишно – тут: яскраво
Багряний – густо-червоний
Порання – вранішня
Натури – природи
Пахом – запахом
Вродливиця – красуня
Красила – прикрашала
Садки розвивав – сприяв зростанню й розквіту.
5. Учні об’єднуються в групи (беруть на столі частину розрізаного малюнка, складають, утворюються групи „Соловей” і „Троянда”).
·         Робота в групах. Дослідницько-пошукова діяльність. ( під час роботи звучить спів солов’я)
І група
Визначити тему та основну думку поезії Лесі Українки «Співець», пояснити значення назви твору. Скласти сенкан „Соловей”.
(Тема – краса вранішньої природи, її гармонія; основна думка – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.)
ІІ група
Дослідити художні образи, охарактеризувати їх (зорі, троянда, соловейко). Скласти сенкан „Троянда”.
(Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки).
Звіти груп. Внесення даних у таблицю „Паспорт твору”.
Назва твору

Основна думка

Художні засоби

Конфлікт твору

Яким повинен бути справжній співець?

Вчитель. І знову перед нами рішуча, вольова лірична героїня. Ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов'язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Саме такі люди сьогодні боронять рідну землю від нападників, силою слова закликають нас до єдності, любові до України.
6.Перегляд відеокліпу „Люби Ти Україну” (гурт „ТІК”)
Вчитель. Поезія Лесі Українки безсмеpтна, як безсмеpтний і наш наpод. Вогонь від Пpометея, відданий нею наpодові – то
надія, сподівання на визволення, на
волю.
Флешмоб. Діти разом з вчителем
утворюють символічне серце, і
кажуть:
Hі! Я жива! Я буду вічно жити!
 
    

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.     „Мікрофон”.
- Що на уроці було для мене найважливішим?
- Чим збагатила мене творчість Лесі Українки?
     - У ліричної героїні творів Лесі Українки кожному з нас, я думаю, можна навчитися…
2. Оцінювання діяльності учнів на уроці ( словесна оцінка).
V. Домашнє завдання.
Обов’язкове: виразно читати та аналізувати поезію „Співець”.
На вибір: написати листа ліричній героїні поезій Лесі Українки або нашому сучаснику-солдату.
За бажанням: повідомлення про В.Винниченка.





















      Тема. В.Винниченко. Цікава історія з життя письменника. „Федько-халамидник” – 
                 художня  розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя 
                 і пригоди, стосунки з однолітками. Зміст твору.
       Ім’я уроку. „ На Україну повернусь через роки, через віки”.
       Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами із життя В.Винниченка, розвивати
       вміння висловлювати власну думку з приводу прочитаного, виразно читати,
       відповідати на запитання, робити висновки, виховувати усвідомлення
       найважливіших цінностей моралі та етики,що роблять людину душевно багатою і
       щедрою на добро, порядність, чесність.
Цілі уроку
Учні  знатимуть:
·         цікаві відомості з життя В.Винниченка;
·         зміст оповідання „Федько-халамидник”.
Учні  вмітимуть:
·         наводити цікаві відомості з життя письменника;
·         виразно і вдумливо читати епізоди оповідання, висловлювати своє ставлення до зображуваного.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань з елементами інтегрованого навчання.
Міжпредметні зв’язки: історія, музика.
Здоров'язбережувальний аспект уроку: формування духовної складової здоров’я через усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.
Обладнання: підручник, портрет В.Винниченка, виставка його творів, аудіозапис пісні І.Бобула „На Україну повернусь”.
Методи, прийоми, види, форми роботи: „зустріч з письменником”, передбачення, робота в загальному колі, бесіда, „мікрофон”.
Хід уроку
І.  Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку. (Діти за допомогою дієслів висловлюють емоційну готовність).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду  й опорних знань.
Вчитель. Я бачу у ваших зошитах листи і відчуваю хвилювання. Дуже хочеться дізнатися, які слова ви дібрали, аби достукатися до співрозмовника, що вас непокоїть. Зачитайте, будь ласка, свої роботи.
Любов’ю до рідної землі проникнуті ваші рядки, бо „на чужині не ті люде...”. Та як бути, якщо ти змушений стати емігрантом? Про це сьогодні на уроці.
Повідомлення теми уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
Вибір цілей із загального переліку.
Ознайомлення з планом уроку.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Озвучення й аналіз імені уроку.
2. „Зустріч з письменником”. ( Вчитель або старшокласник від першої особи розповідає життєпис В.Винниченка, учні готують запитання в парах).
       Народився я  14 (26) липня 1880 року в Єлисаветграді, Херсонської губернії в селянській родині. Змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому, домагатися свого всупереч  усіляким обставинам.
       Мама казали про мене: „ Сусідських дітей тримав трохи… в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й волевий, упертий… Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем”.
        Спочатку навчався в початковій школі, а згодом у Єлисаветградській чоловічій класичній гімназії. Я ніколи не соромився простого одягу й української мови, це стало причиною того, що на мене навісили ярлик „ жахлива дитина ”.
       Через конфлікт з адміністрацією я залишив гімназію, а згодом екстерном склав іспити в Златопільській гімназії, причому про мої знання  та  манеру триматися ще довго переповідали легенди.
       Опублікувавши перше оповідання  „ Краса і сила ” я отримав визнання  в письменницьких колах. Особливо любив писати  оповідання для дітей, які правдиво відтворюють картини життя. Думаю, близькими та зрозумілими вам стануть твори
„ Кумедія з Костем ”, „ Бабусин подарунок ”, „ Федько-халамидник ”.
     Усе своє життя я прагнув до найпрекраснішої мети – творити щастя...
Піднімається вчитель історії. Діти, Володимир Кирилович не лише талановитий письменник, драматург, а й відомий історичний діяч. Він був першим керманичем уряду УНР, згодом – генеральним секретарем Міністерства внутрішніх справ, де відстоював ідею суверенності та незалежності України. Це вольова, рішуча, наполеглива людина, яка з болем у серці залишила рідний край, але ніколи не поривала зв’язок з Україною. З 1933 року його ім’я згадувати було заборонено, а книжки вилучено з бібліотек.
   Все це письменник болісно переживав. Після війни, на схилі років, він просив радянський уряд дати дозвіл на повернення в Україну, але йому відмовили.
Звучить аудіозапис пісні І.Бобула „На Україну повернусь” (приспів).
Діти озвучують запитання, відповіді на них дає письменник.
Як результат зустрічі з письменником учні заповнюють таблицю
Володимир Винниченко
Хто він
Який він
Твори письменника, які я хочу прочитати



 або складають сенкан.
3. Робота в загальному колі.
Як ви розумієте слово „халамидник”? Яким уявляєте собі Федька?
4. Виразне читання вголос уривка ( стор.57-60 до слів „Так-так! Хвали його, хвали...”) з олівцем ( визначення рис характеру хлопчика, які найбільше вражають).
5. Робота в загальному колі.
- Чи справдилися ваші очікування?
- Як автор ставиться до Федька?
- Які риси характеру хлопчика особливо вразили вас?
- Прокоментуйте епізод покарання Федька батьком. Чи змінилося щось у вашому ставленні до героя? Чому?
- Чи помітили ви спільне між В.Винниченком та його літературним героєм?
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
„Мікрофон”.
1. Який висновок ви зробили з сьогоднішнього уроку?
2. Чи досягли поставлених на початку уроку цілей?
3. Роботу якого учня (учениці) ви хотіли б відзначити сьогодні?
Виставлення коментованих оцінок вчителем.
V. Домашнє завдання.
Обов’язкове: прочитати оповідання „Федько-халамидник” до кінця, виконати завдання 1 на стор.75.
За бажанням:підготувати гру „Так-ні” за змістом прочитаного або намалювати малюнок.






















      Тема. В.Винниченко. «Федько-халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ
       героя. Федько як особистість.    
       Ім’я уроку. « Не одяг прикрашає людину, а добра справа».
       Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст оповідання В. Винни-
       ченка «Федько-халамидник», вчити дітей характеризувати героїв; розвивати
       культуру зв’язного мовлення, висловлювати власні міркування щодо прочитаного,
       спонукати замислитися над справжніми цінностями життя.
Цілі уроку
Учні  знатимуть:
·         зміст прочитаного оповідання;
·         основні риси характеру дійових осіб.
Учні  вмітимуть:
·         характеризувати життєві позиції героїв оповідання, визначати основні риси дійових осіб твору;
·         коментувати риси характеру Федька, що вирізняють його з кола друзів;
·         формулювати основну думку оповідання;
·         висловлювати власне розуміння справжніх життєвих цінностей.
Тип уроку. Урок застосування знань, умінь і навичок.
Здоров'язбережувальний аспект уроку: формування духовної складової здоров’я через усвідомлення справжніх цінностей і того потворного, якого ми іноді не помічаємо.
Обладнання: ілюстрації до твору, учнівські малюнки, портрет хлопчика з картини О.Венеціанова „Захарко”.
Методи, прийоми, види, форми роботи: „незакінчене речення”, розповідь з елементами бесіди, робота в парі, словникова робота, „піймай помилку”, сенкан, „мікрофон-2”.
Хід уроку
І.  Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку.
Скажіть, будь ласка, який у вас зараз настрій? А який був тоді, коли ви прочитали оповідання «Федько-халамидник»? А ви знаєте, як у музичному мистецтві називається радісний і сумний настрій? ( мажорний – радісний, мінорний – сумний музичний лад).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду  й опорних знань.
 Проводиться за підготовленими учнівськими запитаннями гри „Так-ні” або тестового опитування.
1.Автор оповідання
А)Тютюнник
Б)Нечуй-Левицький
В)Винниченко

2.Головний герой
А)Стьопка
Б)Федько
В)Толя

3.Федько жив
А)з батьками
Б)з дідусем
В)був сиротою

4.За провину батько
А)бив
Б)жалів
В)прощав

5.Слово ,,халамидник’’означає
А)дурень
Б)бідняк
В)розбійник

6.Батько давав Федькові гроші,бо той
А)не давав себе ображати
Б)був сильний
В)не брехав

7.Толя-це
А)друг Федька
Б)брат Федька
В)хазяйська дитина

8.Імя Спірка означає
А)постійно сперечається
Б)скорочено від Спиридон
В)постійно спішить

9.Під час дощу Толя
А)залишився вдома
Б)побіг до хлопців
В)Читав книгу

10.На річку Толю
А)притяг Федько
Б)прийшов сам
В)привели батьки

11.Рятувати Толю на крижині поліз
А)Федько
Б)батько
В)дорослі

12.Після смерті Федька Толя забрав у його батьків
А)журавлика
Б)дудочку
В)чижика
Взаємоперевірка за ключем.
Вчитель. Серед якостей, якими визначається цінність людини одне з перших місць посідають доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість сміливість та ін. Й справді, чи не найбільше диво в людині - її духовність, здатність у своїх думках, поняттях та ідеях " виходити" за межі свого безпосереднього існування, носити в собі всесвіт, створювати у своїх мріях "ідеальний" світ. Хто ж в оповіданні є носієм цих моральних якостей?
Повідомлення теми уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1.Самостійне визначення цілей учнями.
2. Узгодження плану роботи.
3. Визначення особистісної значущості виучуваного матеріалу („незакінчене речення” : „Я б рекомендував прочитати цей твір одноліткам, тому що...”).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Озвучення й аналіз імені уроку.
2.     Погляньте на портрет хлопчика з картини О.Венеціанова „Захарко”. Кого він вам нагадує? Чому?
3.     Теорія літератури. ( Розповідь з елементами бесіди).
Пригадайте, як називаються люди, зображені в художніх  творах, (дійовими особами або персонажами  чи героями). Персонажі  поділяються на головних, другорядних та епізодичних. Кого найчастіше називають героєм? Герой (позитивний) - яскраво й правдиво змальований образ людини, переживання та вчинки якої гідні наслідування.
- На кого ви хотіли б бути схожими: на Федька чи на Толю. Чому?
- А чи можна скласти словосполучення боязкий герой?
- Яке лексичне значення цього слова?
- То кого ми в оповіданні зможемо називати героєм?
- Ну а Толю пропоную називати другорядним персонажем, так як і інших дійових осіб, з якими товаришують хлопчики. Назвіть їх. (Гриць, Стьопка, Спірка, Гаврик, Васько). 
4. Робота в парі: укладання схеми „Головні та другорядні герої оповідання”.
„Допоможіть розібратися”: учні у парі обирають одне із запропонованих запитань і обговорюють його, представляють відповідь класу, інші діти ставлять запитання щодо їх відповіді.
1.     Що у вчинках Толі ми маємо право засуджувати, а що – ні?
2.     Яку роль в оповіданні відіграє художня деталь про те, як Толя грається щигликом, тихенько виглядає із вікна?
3.     Як ви оцінюєте дії дорослих у ставленні до Федька?
4.     Яким виросте Толя?
5.     Якою людиною став би Федько, якби він передчасно не загинув?
5.  Словникова робота.
  • Автор  у  творі  представляє двох героїв,  постійно їх порівнюючи, протиставляючи  – такий художній  засіб у творі називається контраст.
  • Контраст = антитеза = протиставлення – стилістична фігура, авторський прийом.
(запис у зошитах).
6. „Піймай помилку”: ваші однолітки так  співставили риси характеру хлопчиків. Якщо антоніми підібрані неправильно, виправте помилки.
 - А чи  помітили ви, якими кольорами написані  імена  хлопчиків? Як  ви  думаєте, що символізують у  нашому випадку ці кольори?
(Червоний  колір, яким  написано  ім’я Толі, начебто  застерігає  нас, промовляє, що  не можна  чинити  так, як Толя. А  зелений, як  колір життя, відкриває  нам  дорогу  до  доброти, чесності, благородства, дружби).

7.Складання сенкану про Толю (І варіант), про Федька (ІІ варіант).
Вчитель. Ось і розібрались ми, хто є хто в оповіданні Винниченка. Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий,  дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим.
Толик же - зовсім інший. Його егоїзм, жалюгідність, душевна ницість викликають відразу. Саме такі , як Толик у несправедливому суспільстві роблять кар'єру і здобувають матеріальні блага. Але це нікчеми. Вони нікому не приносять щастя, бо й самі нещасні й приречені.
Чи актуальний цей твір сьогодні?
Я бажаю, щоб ви, діти, були справжніми друзями, і вказуючи один одному на помилки, і рятуючи один одного. Завершити наш урок хочу поезією В.Симоненка „Помилка”
                    Помилялись не тільки люди,
                  Помилялись навіть святі.
                 Згадайте: Ісус від Іуди
                 Мав останній цілунок в житті.
                 Ми не святі, не боги, а значить,
                 Не варто втішати себе дарма
                   Але, як твій промах лиш ворог бачить,—
                Друзів у тебе нема.
ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап.
„Мікрофон-2”: „ На сьогоднішньому уроці я відчув...., зрозумів...., усвідомив... А тепер я хочу почути думку...”
Свою роботу на уроці оцініть за допомогою карток самооцінювання
Результати тестування
(1-12 б.)
Я знаю, які герої називаються головними і другорядними
(1-12 б.)
„Піймай помилку”
(1-12 б.)
Сенкан
(1-12 б.)
Загальна оцінка (середній бал)






Y. Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: дібрати робочі матеріали до контрольного твору-розповіді з елементами роздуму за творчістю Лесі Українки і В.Винниченка на одну з тем: „Які життєві уроки я усвідомив завдяки вивченим творам”, „Якою я уявляю людину майбутнього”, „Чи допомагають вивчені твори пізнати себе”, „На кого із літературних героїв я хотів би бути схожим”.
За бажанням: підготувати усну розповідь про щасливу розв’язку твору „Федько-халамидник”.

      Тема. Розвиток мовлення. Письмовий контрольний твір-розповідь з елементами
       роздуму  за творчістю Лесі Українки і В.Винниченка. 
 Ім’я уроку. Віддай людині крихітку себе.
                       За це душа поповнюється світлом.
                                   
                                         Ліна Костенко
       Мета: з’ясувати рівень сформованості текстотворчих умінь; сприяти збагаченню
       словникового запасу школярів; розвивати логічне й образне мислення; виховувати
        наполегливість, відповідальність за результати свої праці.
Цілі уроку
Учні  знатимуть:
·         особливості твору-розповіді з елементами роздуму в публіцистичному стилі;
·         вимоги до написання твору та критерії оцінювання.
Учні  вмітимуть:
·         добирати матеріал до твору;
·         продумувати композицію;
·         логічно й образно висловлювати думки;
·         самостійно удосконалювати написане.
Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.
Обладнання: тлумачний словник, словник синонімів.
Методи, прийоми, види, форми роботи: „порада друга”, удосконалення написаних удома творів; самостійна робота учнів.

Хід уроку
І.  Мотиваційний етап.
Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями).
Робота з ім’ям уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1.     Визначення власних цілей уроку.
2.     Планування своєї діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.     Читання учнями написаних удома творів.
2-3 бажаючих зачитують твори. Інші учні слухають, дають поради щодо удосконалення робіт.
2. Удосконалення написаного.
Діти мовчки перечитують роботи, за потреби звертаються за порадою до вчителя, працюють зі словником, вносять зміни.
3. Оформлення чистового варіанту.
ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Бесіда.
- Чи досягли поставлених цілей?
- Що допомагало (заважало) цьому?
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: підготуватися до виразного читання поезій С.Чернілевського (стор.79 підручника).
На вибір: розпитати батьків про яскраві спогади, пов’язані з їхнім дитинством і батьківським домом або переглянути дитячі фото родичів, розповісти у класі про зображені на цих світлинах події.
















Відділ освіти Костопільської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Берестовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів










ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД
Засідання дискусійного клубу
„Як зберегти здоров’я душі”




                                                                        Підготувала
                                                                                                Мосійчук Тетяна Петрівна
                        Вчитель української мови та
                                                                      літератури
                                                                                                 Спеціаліст вищої категорії





Мета: розкрити згубний вплив лихослів’я на здоров’я людини, сприяти усвідомленню того, що мова — скарбниця знань, ключ до духовного здоров’я людини, розвивати вміння учнів висловлювати власні думки щодо підвищення культури мовлення в умовах Школи сприяння здоров’ю, оригінальні ідеї про шляхи відродження нашої духовності. Виховувати ціннісне ставлення до культурних та духовних надбань рідного народу.
Очікувані результати: сформованість основ ціннісного ставлення школярів до духовного спадку рідного народу; розширення мовознавчого світогляду особистості, її духовного світу; володіння навичками творчої співпраці, продукування оригінальних ідей.
Методичне забезпечення: слайд-презентація; результати учнівського дослідження типових помилок в усному мовленні школярів Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, аудіозапис бандури ( Ярослав Джусь „Щоб пам’ятали”), відео гурту „Шпилясті Кобзарі”.
Сценарний хід засідання дискусійного клубу
І.Мотиваційний етап. “Колір веселки”: на екрані демонструється слайд із зображенням веселки.
Бесіда:
·         Чи любите споглядати у небі веселку?
·         Який настрій викликає у вас ця краса природи?
·         А з яким кольором веселки ви порівнюєте свій настрій сьогодні? Чому?
·         Виявляється, психологи дослідили значення кольорів веселки і їх вплив на емоції ( слайд із надписами на кольорах веселки іменників-асоціацій внутрішніх станів людини: червоний – енергійність, оранжевий – слава, жовтий – тепло, радість, зелений – природа, молодість, голубий – легкий сум, синій – безконечність, фіолетовий – таємниця).
·         На слайді веселка з’явилася над нашою країною. Чому? Що б ви побажали нашій державі?
Вчитель. А я вам бажаю сьогодні насамперед здоров’я, бо здорова дитина – щаслива родина – багата Україна.
ІІ. Оголошення теми, мети засідання дискусійного клубу. Цілевизначення.
ІІІ. Прийом зацікавлення: на наше засідання запрошено терапевта лікарської амбулаторії с.Берестовець Просту А.В. Запрошуємо її до слова.
Лікар. Шановні присутні, дозвольте познайомити Вас із результатами порівняльного аналізу крові європейців початку століття й сьогодення, який провели західнонімецькі вчені. Якщо перелити кров нашого сучасника людині ХІХ століття, вона померла б... від зараження, настільки вже змінився організм під дією „дарів” індустрії, хімії, медицини та інших реалій ХХІ віку.
Вчитель. Але ж з душею не менші зміни сталися! Скажи зараз слово „цнота” в молодіжній аудиторії – більшість не зрозуміє навіть про що йдеться. Звичними для вас стали нецензурні слова, які активно використовуються у соціальних мережах, молодіжних угрупуваннях. Мало кому вдається  оминути це брудне болото, часто туди затягують друзі „за компанію”, „бо так модно”. Який „код” життя передамо ми нашим нащадкам, як називатимуть вони один одного: „чувіхами” й „чуваками”?..
   Як протистояти    розвитку мовної   агресії   та   словесного   бруду   молодого    покоління? Запрошую поділитися думками  Левчука Назара, який досліджував типові помилки в усному мовленні учнів Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Виступ Левчука Н.  В  усному  мовленні учнів нашої школи зафіксовано орфоепічні (50), лексичні та морфологічні (253),  синтаксичні порушення норм української літературної мови.
Типовим порушенням орфоепічних норм є акцентуація (наголошування). З 50 зафіксованих порушень найчастіше школярі неправильно наголошують іменники – 16 порушень (32%), прикметники – 14 (28%), дієслова – 13 (26 %), значно рідше прислівники – 4 (8 %) та числівники – 3 (6%), що пояснюється частотою вживання цих частин мови в усному мовленні, а основною причиною порушень є асиміляторське зросійщення.
Найбільше нам вдалося зафіксувати русизмів - 253, які укладено в  словник ненормативних слів та словосполучень.
Щодо лихослів’я дозвольте навести декілька фактів:
  • Наш співвітчизник, доктор біології Іван Борисович Белявський у своїй дисертації  довів, що кожне вимовлене нами чи постійно почуте поряд з нами слово дуже чітко впливає на наші ж гени. Причому так само, як у фізиці, зарядів може бути два: позитивний i негативний. Результатом цього постійного (позитивного чи негативного) впливу через якийсь час стає не просто передача видозмінених генів потомству, але і зміна власного генетичного коду людини, що стосується темпів старіння і тривалості життя! Можна дійти висновку, що лихослів'я - це свого роду аутоiмунна хвороба, яка ушкоджує наш генетичний апарат.
  • Валлієць Джон Еванс, який прожив 112 років, вважав себе найстарішим чоловіком планети за станом на 1989 рік, бо мав документ, що підтверджував дату його народження - 1877 р. Досягти такого похилого віку Джонові Евансу, за його власним переконанням, допомогло те, що він ніколи не вживав брудної лайки, бо єдиним, що руйнує нервову систему й цим спричиняє хвороби, старожил називав лихослів'я.
  • Науковий керівник Центру екологічного виживання і безпеки Геннадій Чеурін
         дослідив справжнє походження нецензурної лайки. Мат - це сакральні слова, що  
         у стародавності застосовувалися слов'янськими чоловіками під час проведення
           обрядів і ритуалів для "виклику сили роду".
  • Уживати ці слова можна було лише 16 днів у році, а потім вони були під найсуворішою забороною. І коли в наш час чоловіки без потреби вимовляють ці слова, то це неминуче веде до реальної імпотенції. А якщо лається жінка - вона повільно перетворюється на чоловіка.
  • Дослідники випробували вплив нецензурної лайки на воді, яка, що вже доведено наукою, володіє "пам'яттю". У результаті, з тих зерен, що були политі водою з агресивним матом, зійшло тільки 48 %, з тих, що побутовим - 53 %, а насіння, политі святою водою, проросли на 93 %. Страшно уявити, що відбувається з людським організмом, жодна іноземна лайка не здатна завдати такої шкоди людському організму, як "обрядові слова" з давньоруських ритуалів.
  • Народний цілитель В'ячеслав Зінов'єв стверджує, що коли нецензурна лайка є основним способом спілкування в сім'ї, вона перекриває дорогу успіхові для всіх її членів, створюючи негативне торсіонне поле навколо людини, внаслідок чого до неї притягується все погане. Тож, найкраще лайку порівняти з дірками в кишені, через які випадає успіх.
  • Релігія в унісон з наукою стверджує: кожний, хто вживає погані слова, ображає не тільки Бога, але й образ Божий у собі самому. Автор Псалмів промовляє: "Поклади, Господи, охорону устам моїм і захисти двері уст моїх".
Вчитель історії. Дозвольте додати. Із історії відомо, що чужоземці, які мандрували українськими землями, завжди відзначали високу культуру її жителів – ні лайка, ні грубощі, ні аморальне поводження не були характерними для українців, навпаки – їм були притаманні гостинність і доброзичливість, увічливість і побожність. Так турецький мандрівник Ельвія Челеві, що   побував в   Україні   1657 року, писав  у  своїх  дорожніх  нотатках   про  величезне багатство української мови, яке, проте, не виявилося в кількості лайливих слів. Їх у нашій мові Челеві нарахував усього лишень чотири. Це такі слова, як „чорт”, „дідько”, „свиня” і „собака”.
Лікар. Наприкінці ХХ століття засновник Інституту квантової  генетики,   біолог Петро Гарняєв   узявся   за   дослідження, які   дали   змогу створити апарат, що перетворює людські слова на електромагнітні хвилі. Він простежив, що ці  хвилі впливають на молекули спадковості – ДНК. З'ясувалося, що деякі слова можуть бути страшнішими за вибухівку: вони просто "вибухають" у генетичному апараті  людини, спотворюючи її спадкові програми, викликаючи мутації, які врешті-решт призводять до виродження. Під час грубої лайки хромосоми просто рвуться. Матюк має здатність блокувати творчі   процеси   людини, завдаючи здоров'ю непоправної шкоди.
У країнах, де в національних мовах відсутня лай­ка, що вказує на дітородний орган, набагато рідше вияв­ляють хворобу Дауна і ДЦП. Цікава також думка про те, що у тварин немає багатьох захворювань тільки тому, що вони не вміють розмовляти і тим більше лихословити. Матюк вживається з метою виразити відверте зло, яке містить гнів та опоганення. Він виконує своє призначен­ня, знищуючи розум і здоров'я як тих, хто лихословить, так і тих, хто це слухає. Від лихослів'я слабне пам'ять лю­дини.А звідси - склероз, загальна атрофія, серцева недо­статність та інші хвороби.
Вчитель. Я бачу, що ці факти вразили вас.
Слова, слова…
Вони в собі всі різні:
Тривожні й тихі, радісні й сумні
Є терпеливі, є жорстокі й грізні,
Лукаві й чесні, мудрі і смішні…
Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива.
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово - вічне і земне.
За часом час нам світ перестилає.
Минуло все. Лиш слово не мине
І та любов, що смертю смерть долає.
Микола Ткач
„Мікрофон”: „Що я можу зробити силою слова...” ( оскільки прозвучали відповіді підтримати людину, пропоную за бажанням об’єднатися в творчу групу, яка напише листа солдату).
Іншим учасникам засідання пропоную об’єднатися у пари та записати пропозиції щодо шляхів відродження нашої духовності.( Під час роботи учнів звучитьзвукозапис бандури. Ярослав Джусь „Щоб пам’ятали”).
Учні представляють результати роботи.
Вчитель. Під час вашої творчої роботи звучала дивовижно чиста мова бандури, яка повертає нам, по суті, нас самих. Треба лише прийняти ці хвилі тепла, світла, сердечності, які допоможуть воскресити любов до Землі, пробудити совість і волю до дії. Я щаслива, що випускник нашої школи Миронець Юрій власним прикладом утверджує реальність гармонійного життя. Він – учасник гурту „Шпилясті Кобзарі”, який полонив серця українських глядачів (проект „Україна має талант -3”), російських (проект „Минута славы” 2012 р.).
Перегляд відеосюжету.
„Займи позицію”.
Вчитель. Як ви вважаєте, чи сприять такі заняття молоді відродженню етнодуші?
( учасники піднімаються і стають біля надписів „Так” або „Ні”).
Впевнена, що кожен із вас має свою мрію.
Релаксація ( під музику Бетховена): Давайте трошки відпочинемо. Поринемо у світ мрій. Заплющте очі та уявіть свою мрію. Вона здійсненна. Зовсім поруч. Залишилося докласти трохи зусиль і все збудеться. Не зупиняйтеся на півдорозі. Сміливо втілюйте всі свої задуми і ви будете щасливими.
Всі разом: Ми будемо щасливими!
Підсумок заняття.
„Коло ідей”: учасники засідання презентують ідеї щодо збереження здоров’я душі.
За результатами співпраці оголошуються рекомендації:
1. Започаткувати інтелектуальний ігровий проект „Синтез наук”, завдання якого поглибити зв’язки між українською мовою та іншими предметами шкільного курсу.  
                                                                            Двічі на семестр, члени малої ініціативної
                                                                             групи „Відпочинок і дозвілля”
2. Висвітлювати проблеми культури мовлення у шкільній газеті „Шкільний вісник”, пропонувати цікаві завдання, кросворди, ребуси.
                                                                           Щомісячно, юні редактори
3. Враховувати рівень культури спілкування школярів під час визначення рейтингу класу.
                                                                            Один раз на семестр
4. Проводити тематичні екскурсії у виховному центрі „Джерела духовності”.
                                                                             Щомісячно, лідери центру „Національно-
                                                                             культурного відродження”
Вчитель. Любі друзі, пам’ятайте, що мова — скарбниця знань, ключ до духовного здоров’я людини. І кожен може скористатися інтелектуальною власністю нації для задоволення своїх потреб у будь-якій ситуації мовно­го спілкування.
Я дуже хочу, аби під мирним чистим небом України пишалися пшеничнії лани, були щасливими усі родини, здоровими дорослі і малі. На все добре. До нових зустрічей.

Немає коментарів: