Моя мова
Мов крапелька роси – тендітна і чудова –
Моя кохана українська мова!
Її матусенька навчала,
Щоб рідний край ніде не забувала.
В обіймах мови я сміюся й плачу,
Молюсь, творю, кохаю.
З її глибин цілющих і безкраїх
На кожен день наснагу я черпаю.
Без неї я, мов пташка без калини,
Неначе Україна без Шевченка.
Не знатиму я щастя ні хвилини,
Як зникне мова із мого серденька.
Мов подорожній спраглими вустами
Щоденно припадай до мови джерела,
Щоби пишалась Україна нами,
Щоб повсякчас вона нескорена була!
**************************
Бережіть її завжди і всюди,
Енергійну, палку і живу
Зірку ясну – мову рідненьку –
Мені і тобі необхідну таку.
Осяйна, веселкова, багата
Вона крізь віки промовляє:
«Ти не зраджуй мене, не цурайся
–
На
Землі краще мене немає».
Ерудовані
станемо з нею,
Ми
підемо до нових висот,
А
духовна основа – це мова:
Єднає
людей у народ.
Нехай
ворог лютує на сході,
Але
єдина народу сім’я.
Сонцем
ясним її зігріває
РІДНА МОВА МОЯ!
Немає коментарів:
Дописати коментар